Дорогі українці, так склалося, що в ці важкі для нашої країни часи ми знаходимося дуже далеко від Батьківщини. Нас тут (у В’єтнамі та Камбоджі) зовсім небагато. Впевнений, що кожен із нас згадає сьогодні «Не злим тихим словом» яким було життя Поета і Пророка України, що присвятив своє життя нашій свободі.
…Шевченка заарештували 5 (17) квітня 1847 на дніпровській переправі, коли він повертався до Києва, відібрали збірку «Три літа» й відправили під конвоєм до Петербурга. Там його ув'язнили в казематі Третього відділу імператорської канцелярії на Пантелеймонівській вулиці (тепер вул. Пестеля, 9). За спогадами сучасників, на допитах поет відмовився зрікатися своїх поглядів і не виказав нікого з членів братства. Перебуваючи близько двох місяців за ґратами, Шевченко й далі писав вірші, що їх згодом об'єднав у цикл «В казематі», до якого, серед інших, належать вірші «Садок вишневий коло хати…» і «Мені однаково…».
Шевченка звинуватили в написанні віршів «малоросійською мовою», які «могли посіятися і внаслідок вкоренити думку про гадане блаженство часів Гетьманщини, про щастя повернути ці часи і про можливість Україні існувати у вигляді окремої держави». Участь поета в Кирило-Мефодіївському братстві на суді не була доведена. Шевченка «як наділеного міцною будовою тіла» призначили рядовим в Оренбурзький окремий корпус із забороною писати і малювати…
Його волю не зламали навіть 10 років заслання. І сьогодні в День 200- річчя його народження ми говоримо: Він і є на віки наш загальнонаціональний Герой!
Посол України у В’єтнамі та Королівстві Камбоджа
Олексій Шовкопляс
9 березня 2014 року, м. Ханой