Станом на 02.09.2024

Стан та перспективи співробітництва України з Соціалістичною Республікою В'єтнам у галузях агропромислового комплексу та продовольчої безпеки 

Україна та В'єтнам мають тривалу історію торговельно-економічних відносин, зокрема в агропромисловому секторі, який є важливою частиною співпраці між двома країнами. Україна, як один із провідних світових експортерів зернових та олійних культур, а також м'яса та молочних продуктів, розглядає В'єтнам як перспективний ринок для збуту своєї продукції. В'єтнам, зі свого боку, є одним із найбільших імпортерів сільськогосподарської продукції в Південно-Східній Азії, що створює сприятливі умови для зміцнення співробітництва.

Стан сільськогосподарського сектору В'єтнаму:

Сільське господарство у В'єтнамі є фундаментальною складовою економіки країни, незважаючи на активний процес індустріалізації та модернізації. У 2023 році цей сектор продовжував залишатися опорою національної економіки. Приблизно 65% населення проживає у сільській місцевості, а понад 25% від загальної робочої сили зайняті в сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві.

У 2023 році сільське господарство В'єтнаму продемонструвало приріст на 3,88%, що є найвищим показником за останні п'ять років, навіть у порівнянні з до пандемічним рівнем у 2019 році (2,67%). Сільське господарство, лісництво та рибальство значно випередили інші галузі, наприклад сфера послуг зростала лише на 2,01% у 2020 році та на 1,57% у 2021 році. Це свідчить про те, що в умовах економічних викликів, включно з пандемією COVID-19, аграрний сектор став надійною опорою для зайнятості та економічної стабільності для В’єтнаму.

У 2023 році В'єтнам вперше продав 10,3 млн лісових вуглецевих кредитів, отримавши дохід у розмірі 1,200 млрд в’єтнамських донгів. В'єтнам також досяг успіху у виробництві та експорті вакцини проти африканської чуми свиней, демонструючи інноваційний потенціал свого аграрного сектору.

Попри ці досягнення, аграрний сектор стикається з низкою викликів. Кліматичні зміни, такі як підняття рівня моря і засолення земель, становлять серйозну загрозу для сільського господарства, особливо у дельті річки Меконг, яка є одним із головних аграрних регіонів країни. Також В'єтнам потребує модернізації аграрного сектора, підвищення продуктивності праці та збільшення рівня освіти серед сільських робітників.

У 2024 році В'єтнам має намір зберегти темпи зростання ВВП аграрного сектору на рівні 3-3,5%, досягти загального обсягу експорту аграрної продукції у 54-55 млрд дол. США та забезпечити, щоб 80% комун відповідали новим сільським стандартам. Стратегія розвитку передбачає підвищення рівня прозорості, відповідальності та сталості в аграрному секторі, просування екологічного землеробства, модернізацію фермерських господарств, а також впровадження циркулярної економіки.

Експорт

Сільське господарство В'єтнаму має значний експортний потенціал. У 2023 році експорт продукції агропромислового комплексу склав щонайменше 53 млрд дол. США, вісім основних аграрних товарів досягли обсягу експорту понад 1 млрд дол. США кожен. Зокрема, експорт фруктів і овочів зріс на 65,9%, досягнувши рекордного рівня у 5,574 млрд дол. США. Основним ринком для цього товару став Китай, на який припадало майже дві третини всього обсягу. Експорт рису також показав значні результати, досягнувши найвищого рівня за всю історію — 4,816 млрд дол. США.

За 7 місяців 2024 року В’єтнам експортував наступні товари:

• Риба та рибні продукти – 5,3 млрд дол. США
• Фрукти та овочі – 3,9 млрд дол. США
• Кава – 3,6 млрд дол. США
• Рис - 3,3 млрд дол. США
• Горіхи кеш’ю – 2,4 млрд дол. США

До топ 10 експортних товарів агропромислового комплексу за цей період ще ввійшли: перець, маніок, корма для тварин та добрива.

Імпорт

Структура імпорту продукції агропромислового комплексу В’єтнаму показує, що для українських експортерів є великі можливості щодо розширення торгівлі, так як більшість імпортованих продуктів В’єтнамом є сильними експортними позиціями України. Проте необхідно мати на увазі, що через відсутність Угоди про вільну торгівлю, українськи товари мають менш конкурентні ціни.

За 7 місяців 2024 року В’єтнам імпортував наступні товари:

• Корма для тварин та інгредієнти для кормів – 2,9 млрд дол. США
• Горіхи – 2,2 млрд дол. США
• Риба та рибні продукти – 1,44 млрд дол. США
• Кукурудза – 1,43 млрд дол. США
• Фрукти та овочі – 1,2 млрд дол. США
• Добрива - 980 млн дол. США
• Пшениця – 955 млн дол. США

Стан співробітництва між Україною та Соціалістичною Республікою В’єтнам

За 7 місяців 2024 року обсяг торгівлі агропромисловими товарами між Україною та В'єтнамом суттєво зріс. Відповідно до даних Державної митної служби України, експорт українських агропромислових товарів до В'єтнаму склав понад 123 млн дол. США, що майже вдвічі більше порівняно з загальним експортом України до В’єтнаму за 2023 рік. Основним товаром експорту з України була пшениця – 99,3 млн дол. США, що складає 75% від загального експорту з України до В’єтнаму. Ще Україна експортувала кукурудзу та макуху на 21 млн дол. США та 3,1 млн дол. США відповідно.

Водночас В'єтнам за 7 місяців 2024 року експортував до України товарів агропромислового комплексу на суму близько 50 млн дол. США. Основу цього експорту склали морепродукти, риба та продукти з неї – на 13,4 млн дол. США, кава на 12,9 млн дол. США та рис на 7,1 млн дол. США. До інших продуктів експорту також ввійшли горіхи, чай, спеції, фрукти та овочі.

Перешкоди щодо розширення співробітництва у сфері агропромислового комплексу

• Відсутність преференційних умов торгівлі:

Зважаючи на те, що В’єтнам є підписантом 16-ти угод про вільну торгівлю з усіма найбільшими торговельними партнерами, українські сільськогосподарські товари стикаються з високою конкуренцією на цьому ринку. Переговори щодо укладання Угоди про вільну торгівлю між Україною та В’єтнамом, ініційовані ще наприкінці 20-го сторіччя, перебувають на паузі.

• Обмежений доступ на ринок:

Україна активно працює над відкриттям ринку для експорту свинини, курятини, яєць, яблук та лохини. Крім того, на розгляді в'єтнамської сторони перебувають два проєкти угод про співпрацю в галузі фітосанітарії та ветеринарії.

• Віддаленість країн:

Висока вартість логістики до та з України спонукає в'єтнамських підприємців шукати партнерів із ближчих країн або тих, що мають більш стійкі та доступні логістичні маршрути.

• Низька активність українських підприємств:

Українські підприємства виявляють обмежену зацікавленість у ринку В’єтнаму та не беруть участь у виставково-ярмаркових заходах.

Продовольча безпека

За останні три десятиліття В’єтнам досяг значного покращення харчування, проте зменшення рівня недоїдання залишається важливим питанням громадського здоров'я. Існують значні відмінності у харчових звичках та споживчих моделях між населенням гірських, міських та сільських територій, а також серед різних етнічних груп. Серед дітей віком до п'яти років рівень недоїдання становить 20,2%, а затримки у рості – 35,8%. Основу раціону населення складає рис, тому один з основних напрямків роботи це розширенням раціону для забезпечення більш збалансованого харчування.

Водночас В’єтнам досяг значного прогресу у забезпеченні продовольчої безпеки, перетворившись із імпортера продуктів харчування на країну, здатну гарантувати продовольчу стабільність. Зокрема, цього року планується виробництво 43 млн тонн неочищеного рису, з яких 7,5 млн тонн буде експортовано, що сприятиме глобальній продовольчій безпеці. З огляду на продовольчі кризи в інших країнах, уряд В’єтнаму спрямував аграрний сектор на розширення посівів рису та адаптацію до змін клімату.

Крім рису, В’єтнам демонструє стабільне зростання у виробництві інших продуктів, таких як овочі, м'ясо, молоко та риба. Щорічне виробництво 19 млн тонн овочів, 7,6 млн тонн м’яса та 9 млн тонн водних продуктів допомагає країні забезпечувати продовольчу безпеку на національному рівні. Для подальшого зміцнення продовольчої системи уряд розробив Національний план дій до 2030 року, спрямований на розвиток прозорої, відповідальної та сталої системи харчування, що враховує зміни клімату та ринкові вимоги.

Співробітництво між Україною та В’єтнамом у сфері продовольчої безпеки має значний потенціал. Україна може поділитися досвідом у сфері вирощування зернових культур, сучасних агротехнологій передпосівної обробки насіння та збереження ґрунтів, що сприятиме підвищенню врожайності та якості сільськогосподарської продукції у В’єтнамі. Спільні проєкти з розвитку сільськогосподарської інфраструктури, впровадження інноваційних методів ведення господарства та обмін науковими знаннями можуть значно посилити продовольчу безпеку обох країн і сприяти їх економічному зростанню.

Основні галузі промисловості: електроніка, нафтовидобування, легка промисловість, машинобудування, деревообробка, хімічна промисловість, переробна промисловість, АПК, туризм.

Сільське господарство: основні культури рослинництва – рис, горіхи кеш’ю, кукурудза, соя, кава, чай, банани, цукрова тростина, перець, прянощі. Основні продукти тваринництва і птахівництва – свинина, курятина, яловичина, риба та морепродукти.

Основні економічні показники за 2023 рік:

Динаміка ВВП: 430 млрд дол. США;

ВВП на душу населення: 4284 дол. США;

Приріст ВВП: 5,05%;

Рівень інфляції: 3,25%;

Рівень безробіття: 2,28%;

Товарообіг: 681,5 млрд дол. США.

Основні торговельні партнери: Китай, США, Республіка Корея, Японія та ЄС.

Експорт товарів: 354,5 млрд дол. США (на 4,6% менше у порівнянні з 2022р.).

Головні експортні потоки спрямовані в основному на ринок США, далі Китаю, Японії та Німеччини.

Основні статті експорту: комп’ютери та телефони, машини та обладнання, текстиль, взуття, деревина, залізо та сталь, морепродукти та риба.

Імпорт товарів: 328,5 млрд дол. США (на 9,2% менше у порівнянні з 2022р.)

Найбільші обсяги імпорту надходять з КНР, Республіки Корея, Японії.

Основні статті імпорту: комп’ютери та телефони, машинне обладнання, текстиль, залізо та сталь, вироби з пластику, взуття, мінеральне паливо та нафта.

Прямі іноземні інвестиції у 2023 році склали 36,61%, що на 32,1% більше ніж минулого року.

Основні інвестори: Японія, Республіка Корея, Сінгапур

За перші шість місяців 2024 року економіка В’єтнаму зросла на 6,42 відсотка, що трохи нижче показника в 6,58 відсотка за аналогічний період 2022 року.

У структурі економіки в першому півріччі агро-лісогосподарство-рибне господарство становило 11,55%, а промисловість-будівництво та сфера послуг становили 36,44% та 43,35% відповідно.

Виставки В'єтнам 2024.xlsx

Надання підтримки у просуванні продукції українських компаній та підприємств-виробників на ринках В'єтнаму та налагодження співпраці з державними і міжнародними інституціями відбувається в рамках механізмів Ради експортерів та інвесторів (РЕІ) при МЗС України.

В цьому плані, закордонні дипломатичні установи України в рамках роботи РЕІ забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проєктах.

Детальніше – за цим посиланням https://rei.mfa.gov.ua/

Міжнародна платформа NAZOVNI призначена для надання дипломатичного сприяння українським експортерам на зовнішніх ринках. Обов'язковими умовами для роботи з платформою є:

• реєстрація підприємства на території України;
• підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;
• наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (система надає можливість завантаження згаданих документів);
• контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС України, посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).

Зареєструватися можна за посиланням - https://nazovni.online/

Уряд В'єтнаму, органи державної влади, муніципальні і регіональні органи влади є активними споживачами товарів і послуг. На частку державних закупівель припадає близько 35% ВВП В'єтнаму, або 26 млрд. дол. США.

Законодавство В'єтнаму про державні закупівлі складається з:

1. Закону про торги № 43/2013 / Qh13 від 26 листопада 2013 року;

2. Указу Уряду про особливості Закону про торги № 63/2014 / ND-CP від 26 червня 2014 року;

3. Закону про державні інвестиції № 49/2014 / Qh13 від 18 червня 2014 року;

4.Постанови Уряду про інвестиції в державно-приватне партнерство № 15/2015 / ND-CP від 14 лютого 2015 року.

Для участі в тендері постачальник, або інвестор повинен відповідати наступним критеріям:

• бути зареєстрованим в тій країні, де ведеться основна операційна діяльність;

• надати незалежну фінансову звітність;

• не бути в стані банкрутства, або не перебувати у процедурі ліквідації;

• зареєструватися як учасник державних закупівель;

• для іноземних компаній: мати місцевого підрядника, субпідрядника для участі в тендері.

Особливості процедури державних закупівель:

В системі державних закупівель існує складний багаторівневий процес прийняття рішень. Постачальники можуть стикатися з непрозорістю та неефективністю. Кошти на здійснення закупівель розподіляються Міністерством фінансів В'єтнаму, проте  мінімальний поріг необхідних коштів встановлюють органи виконавчої влади. Основне завдання постачальника - запропонувати конкурентну ціну та відповідати критеріям у тендеру.

У разі якщо закупівля проходить у формі інвестиційного проекту, оформляється договір про державно-приватне партнерство.

Процедури закупівель в основному відбуваються в грудні і січні після формування державного бюджету та розподілу коштів.

Для успішного участі в тендері рекомендується заздалегідь встановити контакти з місцевими дистриб'юторами і органами влади, які здійснюють закупівлю для визначення можливого формату і термінів виконання тендеру. Органи влади В'єтнаму можуть вдаватись до повторних переговорів про ціну, умови поставки та інших елементах контракту, вже після проведення офіційного тендеру.

Оголошення про тендери можуть публікуватися в офіційних в'єтнамських газетах, таких як Dau Thau, Nhan Dan, Lao Dong і Saigon Giai Phong, а також в англомовних виданнях Vietnam News Vietnam Investment Review.

Веб-сайти з офіційною інформацією про державні закупівлі  (в'єтнамською мовою):

http://muasamcong.mpi.gov.vn/

http://thongtindauthau.com.vn/

Англомовні веб-сайти:

https://www.tendersinfo.com/

http://www.dau-thau.com/

Що стосується проєктів, які фінансуються донорами МВФ, Азіатським Банком Розвитку та Світовим Банком, українські компанії можуть отримати інформацію через такі веб-сайти :

https://projects.worldbank.org/en/projects-operations/procurement?lang=en&qterm=&showrecent=true&srce=notices 

https://www.adb.org/site/business-opportunities/main

Економічні тренди В'єтнаму відрізняються від глобальних тенденцій, що виявилось особливо помітно під час пандемії. У 2020 році, коли більшість країн стикалася з рецесією, В’єтнам вдалося зберегти позитивне зростання ВВП у 2,9%. У 2021 році, хоча світова економіка почала відновлюватися, В'єтнам показав менш динамічні темпи зростання лише у 2,6%.

У 2022 році ВВП країни зріс на 8,02 відсотка, що є найшвидшим темпом за останні 25 років, завдяки роздрібній торгівлі (ріст на 17%), інвестиціям та зростанню експорту.

За прогнозами у 2023 році ВВП В’єтнаму зросте на 5,05% у порівнянні з очікуваним зростанням у 6%, та складе 430 млрд дол. США.

Прямі іноземні інвестиції у 2023 році склали 36,61%, що на 32,1% більше ніж минулого року.

Міжнародний рейтинг: Doing Business 2020: 70 місце у світі за легкістю ведення бізнесу із 190 країн, Global Innovation Index 2022 – 48 місце (з 132), Competitive Industrial Performance Index 2021: 30 місце (з 153), Corruption Perception Index 2022: 77 місце (зі 180).

Іноземні компаній, які мають намір розпочати свою діяльність у В‘єтнамі, мають керуватися низкою законів, серед яких слід виділити закон про інвестиції, закон про землю, закон про банкрутство, закон про охорону навколишнього середовища, трудовий кодекс, закон про податок на додану вартість, закон про податки на доходи підприємств, закон про торгівлю, закон про страхування підприємств та інші.

Іноземні юридичні особи можуть здійснювати господарську діяльність в таких формах: спільне підприємство (СП), компанія зі 100% іноземним капіталом, контракт іноземної особи з комерційним підприємством, філіал іноземної компанії, постійне представництво іноземної компанії.

При організації спільного підприємства сторонами у В‘єтнамі можуть бути один (чи більше) в‘єтнамський громадянин і одна (чи більше) іноземна фізична особа або вже існуюча компанія зі 100% іноземним капіталом. Установчими документами при цьому є угода про СП та статут, які реєструються в міністерстві планування й інвестицій СРВ. Зазначене відомство видає ліцензію на заявлену діяльність. Сторони підприємства керують своїм бізнесом на рівних правах. СП може стати засновником іншого СП у В‘єтнамі. У цьому випадку внески до установчого капіталу нового підприємства дозволяється здійснювати в іноземній та в‘єтнамській валюті за умови, що в‘єтнамська валюта може бути внесена лише в‘єтнамською стороною.

Компанія зі 100% іноземним капіталом у В‘єтнамі – це юридична особа з обмеженою відповідальністю засновників. Основним документом є статут, згідно з яким керування компанією покладається на раду директорів або, в окремих випадках, на генерального директора. Вимог до мінімальної суми установчого капіталу немає, однак, як і у випадку з СП, мінімум 30% установчого капіталу необхідно мати засновникам на момент реєстрації. Компанія може бути засновником іншої компанії зі 100% іноземним капіталом або СП.
Згадані підприємства зобов’язані вести бухгалтерський облік та щорічно надавати звіт про свою фінансову діяльність, завірений ліцензованим у В‘єтнамі аудитором.

Іншою формою підприємств є контракт іноземної особи з державою. Іноземний інвестор укладає контракт з уповноваженим державним органом, згідно з яким зобов’язується побудувати або експлуатувати інфраструктурне підприємство впродовж певного періоду. При цьому іноземний інвестор зобов’язується заснувати юридичну особу в формі СП або компанію зі 100% іноземним капіталом, яка буде керувати експлуатацією та отримає оговорений контрактом прибуток. Строк такого контракту обмежений 50 роками, після чого іноземний інвестор передає безоплатно дану споруду чи обладнання у власність в‘єтнамської держави.
Ще одна форма – філіал іноземної компанії. Він засновується так, як і компанія зі 100% іноземним капіталом.

Постійне представництво іноземної компанії у В‘єтнамі може бути задіяне лише в інформаційному обслуговуванні головної компанії та у суміжних видах діяльності, не пов’язаних з отриманням прибутків. Главі представництва та його співробітникам забороняється ставити підписи під комерційними контрактами, не маючи на це спеціального доручення від головної іноземної компанії. У представництва може бути своя печатка, зареєстрована в місцевих державних органах, однак вона може використовуватись лише для цілей самого представництва, а не від імені головної компанії. Представництво може відкривати рахунки в місцевих банках. Банківський рахунок може бути використаний лише в адміністративних цілях. Оскільки представництва не є самостійними юридичними особами, вони не платять податок на прибуток, ПДВ та інші податки.
Типові види діяльності представництва, які заохочуються в‘єтнамською владою:
- формулювання проектів та програм економічного, технічного або наукового співробітництва з в‘єтнамською стороною;
- спостереження та контроль за виконанням економічних, технічних або наукових контрактів, укладених з уповноваженою в‘єтнамською бізнес структурою;
- пошук можливостей з продажу та купівлі товарів, а також просування послуг на території В‘єтнаму.

Всі підприємства вважаються зареєстрованими у В‘єтнамі з моменту отримання індивідуальної ліцензії на бізнес. Якщо пакет документів був оформлений правильно, то ліцензія видається впродовж 15 днів. Ліцензії видаються міністерством планування та інвестицій, провінційними народними комітетами та керівною радою експортних, промислових та високотехнологічних зон.
У зв‘язку зі вступом В‘єтнаму до СОТ подальший розвиток в‘єтнамського економічного законодавства по відношенню до іноземних учасників бізнесу здійснюється в бік лібералізації.

Згідно з Конституцією СРВ, земля в країні є власністю в‘єтнамських громадян та керується державою від імені народу. Іноземні громадяни або компанії можуть брати ділянки в довгострокову оренду в держави або в іншої законно діючої організації на строк до 50 років, в окремих випадках – до 70 років.
Якщо нерезидент сплачує орендну ставку щорічно, він має право лише обмеженого користування землею. Якщо ж нерезидент сплачує внесок за землю за весь строк оренди, він отримує право повного використання землі та споруд на ній, і в цьому випадку його права не відрізняються від прав резидентів В‘єтнаму. Наприклад, він може продати свої права користування землею та спорудами або здати ділянку в суборенду.
У разі купівлі нерухомості іноземні інвестори повинні передати всі права власності державі на непродані споруди після закінчення їх інвестиційного сертифікату на території В‘єтнаму.

Дозволені усі види господарської діяльності окрім:
- торгівлі наркотичними речовинами;
- здійснення підприємницької діяльності або торгівлі токсичними хімічними речовинами, прекурсорами та мінеральними речовинами;
- здійснення підприємницької діяльності або торгівлі природними зразками зникаючих, рідкісних та дорогоцінних видів дикої фауни та флори;
- проституції, торгівлі людьми або клонування людини;
- надання послуг зі стягнення боргів.

Представник ТПП України у В’єтнамі

АНЬ КУАН Нгуєн

тел.: +380 675073647

[email protected]

Міністерство промисловості та торгівлі

https://www.moit.gov.vn/

Торговельно-промислова палата

https://vcci.com.vn/

Агенція з промоції міжнародної торгівлі "В'єтрейд"

http://www.vietrade.gov.vn/

Реєстр підприємців

https://dangkykinhdoanh.gov.vn/en/Pages/default.aspx

Митна служба

https://www.customs.gov.vn/home.aspx?language=en-US

Агенція з промоції міжнародної торгівлі "В'єтрейд" 

http://www.vietrade.gov.vn/