Стан та перспективи співробітництва у галузях агропромислового комплексу

1) Роль і стан аграрного сектору В’єтнаму

Сільське, лісове господарство та рибальство залишаються системо утворюючою складовою економіки В’єтнаму та виконують ключові функції – забезпечують продовольчу безпеку та зайнятість у сільській місцевості, а також підтримують соціальну стабільність.

За підсумками 2025 року аграрно-лісово-рибний сектор В’єтнаму продемонстрував стійке зростання та рекордні експортні показники:

Структура ВВП (2025): сектор сільського, лісового господарства та рибальства становив 5,6% ВВП.

Зростання сектору у 2025 році: 3,84%.

Експорт

Експорт агро-лісово-рибної продукції у 2025 році: 70,09 млрд дол. США, що на 12% більше у річному виражені.

В’єтнам послідовно нарощує експорт агропродовольства як за рахунок обсягів, так і за рахунок підвищення стандартів якості та глибини переробки. У 2025 році В’єтнам очікувано експортував близько 8,8 млн тон рису, зберігаючи позицію одного з провідних експортерів у світі.

Основні позиції експорту у 2025 році: рибна продукція 11,2 млрд, кава 8,9 млрд, овочі та фрукти 8,6 млрд, кеш’ю 5,2 млрд, рис 4,1 млрд дол. США.

Імпорт

Структура імпорту АПК В’єтнаму свідчить про значний попит на позиції, де Україна має конкурентні переваги (зернові, олійні, корми, добрива). Водночас відсутність угоди про вільну торгівлю погіршує цінову конкурентоспроможність українських товарів.

Основні позиції імпорту у 2025 році: корми та інгредієнти 4,6 млрд, кеш’ю 4,5 млрд, риба та рибні продукти 3,4 млрд, фрукти та овочі 3,0 млрд, кукурудза 2,9 млрд, пшениця 1,5 млрд дол. США.

2) Двостороння торгівля Україна–В’єтнам 

У 2024 році відбулося суттєве відновлення двосторонньої торгівлі, а у 2025 році — подальше зростання товарообігу:

• 2024 рік: товарообіг 884 млн дол. США, експорт України 264 млн, імпорт 620 млн.
• 2025 рік: товарообіг – 1161 млн дол. США, експорт України - 227 млн, імпорт -  934 млн.

Структура українського експорту до В’єтнаму (за 2025 рік): домінує зернова група — насамперед пшениця та кукурудза:

1. Пшениця – 158,7 млн дол. США- 70%

2. Кукурудза – 41,3 млн дол. США- 18,4%

3. Ячмінь – 1,9 млн дол. США- 0.85%

4. Макуха, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій – 1,2 млн дол. США

5.Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна – 1,0 млн дол. США

6. Кондитерські вироби та шоколад – 0,6 млн дол. США

7. М'ясо та м'ясні субпродукти – 0,4 млн дол. США

8. Готові чи консервовані м'ясопродукти – 0,3 млн дол. США

9. Гречка, просо; інші зернові культури – 0,3 млн дол. США

10. Овочі бобові сушені – 0,2 млн дол. США

ТОП-10 продуктів харчування, які імпортує В’єтнам:

1. Горіхи кеш'ю

2. Морепродукти

3. Кукурудза

4. Фрукти та овочі

5. Рослинні олії та жири

6. Пшениця

7. Молоко і молочні продукти

8. Інші харчові продукти

9. Соєві боби

10. Кондитерські, солодощі та круп'яні вироби

Структура українського імпорту з В’єтнаму (за 2025 рік):

• Кава - 29,8 млн дол. США - 3%
• Риба – 23,5 млн дол. США – 2,5%
• Перець – 10,5 млн дол. США – 1,1%
• Горіхи кокосові, бразильські, кеш'ю – 8,2 млн дол. США – 1%
• Готова або консервована риба, ракоподібні, молюски; ікра – 6,1 млн дол. США
• Рис – 5,0 млн дол. США
• Кондитерські вироби та шоколад – 2,4 млн дол. США
• Фініки, інжир, ананаси, авокадо, гуаява, манго – 2,2 млн дол. США
• Чай – 2,0 млн дол. США
• Плоди, горіхи, приготовлені чи консервовані іншим способом – 1,9 млн дол. США

3) Перспективні напрями експорту України до В’єтнаму 

З урахуванням імпортних потреб В’єтнаму та наявної структури українського експорту, перспективними є:

1. Зернові та кормові компоненти: пшениця, кукурудза, ячмінь, соєві продукти/шрот (з огляду на залежність В’єтнаму від імпорту кормів).
2. Олійні та продукти переробки: соняшник, ріпак, соя, рослинні олії та шроти (з урахуванням тарифної чутливості без ЗВТ).
3. Добрива: з огляду на масштаб імпорту добрив В’єтнамом
4. Агротехнології та техніка: обладнання для зберігання/переробки, технології точного землеробства, рішення для підвищення продуктивності та мінімізації втрат.

4) Ключові бар’єри та ризики

• Відсутність преференційної торговельної угоди (ЗВТ) — вище тарифне навантаження порівняно з країнами, що мають преференції з В’єтнамом.
• Обмеження доступу на ринок для окремих категорій продукції та тривалі регуляторні процедури (фітосанітарні/ветеринарні). Доступ українських товарів тваринного та рослинного походження на ринок СРВ є обмеженим, а дозвільна система — складна та бюрократизована.
• Логістична віддаленість і чутливість до вартості фрахту/страхування.
• Нерівномірна активність бізнесу у промоції та участі у виставкових заходах (потребує інституційної підтримки).

Потенціал співпраці Україна–В’єтнам у продовольчій безпеці може бути реалізований через обмін практиками у сфері вирощування зернових та олійних, зберігання й переробки, підвищення ефективності логістики та зменшення втрат у ланцюгах постачання.